Стенфорд Вайт був одним із найвідоміших американських архітекторів кінця XIX – початку XX століття. Він спроєктував безліч будівель для багатих і дуже багатих людей, а також різноманітні суспільні, інституційні та релігійні споруди. Багато його творінь досі прикрашають такі міста, як Нью-Йорк, Чикаго і Бостон. Далі на manhattan1.one.
Вайт був одним із головних представників стилю “американський ренесанс”. Його будівлі відрізнялися елегантністю, гармонією та використанням класичних мотивів. Він надихався роботами європейських майстрів, але при цьому завжди прагнув створювати унікальні та оригінальні проєкти.
Геній американського ренесансу із сумним завершенням життя
Стенфорд Вайт, який народився 9 листопада 1853-го року в Нью-Йорку, був відомим американським архітектором, входив до числа провідних партнерів престижної архітектурної фірми McKim, Mead & White. Його батько, Річард Грант Вайт, був відомим есеїстом, критиком та дослідником Шекспіра. Навчаючись архітектурі під керівництвом Генрі Гобсона Річардсона, Вайт у 1880-му році приєднався до Чарльза Фоллена МакКіма і Вільяма Резерфорда Міда, щоб заснувати нове архітектурне агентство, яке незабаром стало одним з найбільш популярних і продуктивних у країні. До 1887 року фірма спеціалізувалася на проєктуванні розкішних заміських резиденцій та особняків у так званому “Ґонтовому стилі”. Один із яскравих прикладів його робіт – Казино в Ньюпорті, Род-Айленд (1881-й рік), який став відомий своєю вишуканою архітектурою та тонким стилем.
Вільям Резерфорд Мід, Чарльз Фоллен МакКім та Стенфорд Уайт. Джерело фото: https://en.wikipedia.org/
Надалі Вайт та його партнери, за підтримки їхнього талановитого малювальника Джозефа Моррілла Уеллса, стали ініціаторами неокласичного спрямування в американській архітектурі, відходячи від модних стилів, що переважають у Чикаго та інших містах.
25 червня 1906 року життя Вайта трагічно обірвалося. Він був убитий мільйонером Гаррі Кендаллом Тоу через роман із його дружиною, актрисою Евелін Несбіт. Ця подія викликала великий резонанс у суспільстві та стала одним із найгучніших судових процесів в історії США. Всупереч трагічної долі, Стенфорд Вайт залишається одним із найвидатніших архітекторів свого часу. Його спадщина продовжує надихати сучасних архітекторів і поціновувачів краси.
Стенфорд Вайт: майстер архітектурних шедеврів
Стенфорд Вайт залишив свій слід в історії архітектури безліччю знаменитих будівель, збудованих наприкінці XIX – на початку XX століття. У Нью-Йорку йому належить авторство таких шедеврів, як:
- Другий Медісон-сквер-гарден (1890; знесений у 1925 році);
- Cable Building – електростанція канатної дороги на Бродвеї (611, Бродвей, 1892);
- Пресвітеріанська церква на Медісон-сквер;
- Будівля New York Herald Building (1894 рік; знесено);
- Перший Ощадний банк – Bowery Savings Bank (1894 рік);
- Арка Вашингтон-сквер (1889 рік);
- Меморіальна церква Джадсона на Вашингтон-сквер;
- Клуб Century Club.
Окрім Нью-Йорка, Вайт працював над проєктами в інших містах США. Він спроєктував:
- Першу методистську єпископальну церкву в Балтіморі, штат Меріленд (1887 рік);
- Будівля Cosmopolitan Building в Ірвінгтоні, штат Нью-Йорк (1895 рік);
- Зали Кока, Русса та Олд Кейбелла в Університеті Вірджинії;
- Особняк Блера в Сілвер-Спрінг, штат Меріленд (1880 рік);
- Бостонську громадську бібліотеку;
- Готель Buckminster у Бостоні;
- Будинок Бенджаміна Уолворта Арнольда в Олбані, штат Нью-Йорк (1902 рік).
Меморіальна бібліотека Гулда. Джерело фото: https://en.wikipedia.org/
Особливе місце у творчості Вайта займає співпраця з фірмою McKim, Mead & White. Разом вони створили кілька видатних архітектурних комплексів, у тому числі: Американську академію у Римі, Північне та Південне крила Метрополітен-музею у Нью-Йорку.
Спадщина Стенфорда Вайта величезна. Його роботи відрізняються елегантністю, гармонією та використанням класичних мотивів. Він по праву вважається одним із найвидатніших архітекторів свого часу.
Трагічна загибель: любов, ревнощі та “Суд століття”
25 червня 1906 року трагічно обірвалося життя знаменитого архітектора Стенфорда Вайта. Під час прем’єри музичного ревю “Мамзель Шампанське” в Медісон-сквер-гарден, будівлю якого він сам спроєктував 15 років тому, Вайта було вбито пострілом в обличчя.
Початкова реакція публіки була легковажною. Всі були впевнені, що це лише ретельно продумана постановка. На той час серед еліти Нью-Йорка були поширені скандали та пікантні історії. Але коли стало ясно, що Вайт мертвий, настав загальний хаос.
Вбивцею виявився Гаррі Кендалл Тоу, заможний чоловік актриси Евелін Несбіт, з якою Вайт мав любовний зв’язок. Тоу був охоплений ревнощами, дізнавшись про стосунки своєї дружини з архітектором.
Евелін Несбіт Тоу. Джерело фото: Джерело фото: https://en.wikipedia.org/
Газети того часу, зокрема видання Вільяма Рендольфа Герста, роздмухали сенсацію з цієї події. Судовий процес над Тоу отримав назву “Суд століття”.
19-річний син архітектора мучив себе почуттям провини за смерть батька. Пізніше він зізнається, що спочатку ним було заплановано відрядження до Філадельфії, яке за збігом обставин довелося відкласти. Через роки син Вайта, Лоуренс Грант Вайт, написав:
“У ніч на 25 червня 1906 року, під час вистави в Медісон-сквер-гарден, Стенфорд Вайт був застрелений ззаду божевільним марнотратом, чиє величезне багатство було використано очорнити пам’ять своєї жертви під час серії сумно відомих судових процесів”.
Стенфорд Вайт був відомий своєю палкою вдачею. Ходили чутки, що в його квартирі навіть були встановлені червоні оксамитові гойдалки, на яких він розважався з молодими дівчатами, у тому числі з Евелін Несбіт. Ці гойдалки стали одним із головних об’єктів уваги під час судового процесу.
Хвороби Стенфорда Вайта, про які стало відомо лише після його вбивства
У ході судового процесу над Гаррі Кендаллом Тоу було оприлюднено результати розтину Стенфорда Вайта. Вони дозволили дізнатися шокуючі подробиці стану здоров’я видатного архітектора. Виявилося, що на момент вбивства Вайт страждав на низку серйозних захворювань:
- Хворобою Брайта (захворювання нирок);
- Туберкульозом початкової стадії;
- Тяжким ураженням печінки.
Ці захворювання, ймовірно, послаблювали Вайта і робили його більш уразливим. Не виключено, що вони також впливали на його психологічний стан та поведінку. До розкриття цієї інформації широка публіка не знала про проблеми зі здоров’ям Вайта. Він завжди намагався зберігати образ успішної та енергійної людини.
Темна сторона особистості талановитого архітектора
Стенфорд Вайт був не просто відомим архітектором, який залишив свій слід у зовнішньому вигляді Нью-Йорка кінця XIX – початку XX століття. Він вів бурхливе і потайливе життя, повне суперечливих таємниць, які лягли тінню на його спадщину.
З одного боку, Вайт був геніальним творцем. Його талант і смак цінували багаті та впливові люди того часу. З іншого боку, Вайт вів розгульний спосіб життя, приховуючи від громадськості свої сумнівні уподобання. Він був відомий як колекціонер творів мистецтва та антикваріату, але його розкішні апартаменти на Мангеттені приховували зловісну таємницю.
Джерело фото: https://en.wikipedia.org/
Одна з кімнат його квартири була оформлена в зеленому кольорі і обладнана червоними оксамитовими гойдалками, що звисають зі стелі. Як з’ясувалося пізніше, Вайт використовував цю кімнату для своїх любовних втіх, залучаючи до своїх ігор неповнолітніх дівчаток.
Серед його жертв була Евелін Несбіт, відома фотомодель та танцівниця. Використання Вайтом гойдалок як прелюдія до сексуальних наруг стало приголомшливим одкровенням, що викликало обурення в суспільстві.
Виявилося, що Вайт був членом підпільного чоловічого клубу Union Club. Його зв’язки з численними неповнолітніми дівчатами стали шоком для нью-йоркського суспільства.
Відомий письменник Марк Твен, який був знайомий з Вайтом, невтішно відгукнувся про нього у своїй “Автобіографії”, ґрунтуючись на свідченнях, даних на суді над Тоу.
Нещодавні біографи, вивчивши листування Вайта, зокрема з Огюстом Сен-Годенсом, дійшли висновку, що він був бісексуалом. Крім того, дана інформація була відома у його архітектурному бюро McKim, Mead & White, проте це особливо нікого не турбувало.