Колумбійський університет – справжня історична знахідка, розташована в боро Нью-Йорку – безпосередньо, на острові Мангеттен! Унікальний заклад освіти датується 1754-м роком ще як “Королівський коледж” – безумовно, назва стосується ще того періоду, коли Сполучені Штати не були незалежною країною (ставши такою лише у 1776-му році). Найстаріший заклад Нью-Йорку, коледж відповідав королівській хартії короля Великобританії та Ірландії Георга ІІ. Про історію та розвиток цієї перлини освіти Мангеттена – читайте далі на manhattan1.one.
Будівництво та відкриття перших будівель при коледжі
Перед етапом безпосереднього будівництва Королівського коледжу, тривав довгий процес затвердження проєкту закладу освіти. Тривали й суперечки щодо доцільності його побудови в тому чи іншому районі та релігійної приналежності. Отже, коли жителям Нью-Йорка вдалося вибороти перемогу за місце розташування коледжу, а щодо питання релігії дійшли до загального консенсусу, можна було розпочинати будівництво закладу.
В першій будівлі на сучасному Бродвей-стріт, що була повністю готова до початку навчального процесу, перші уроки були проведені влітку 1754-го року. Лекції для восьми учнів проводив Семюел Джонсон. Перший вчитель навчального закладу зосередився на трьох головних етапах надання якісної освіти учням. По-перше, лекції мають бути наповнені різними темами задля розширення світогляду вихованців. По-друге, поглибленні знання мають безпосередньо вдосконалювати особистість в цілому. Насамкінець, матеріал вчителя має підготувати студентів до досягнення майбутнього успіху в житті та побудови кар’єри свого життя.
Перші досягнення та розвиток окремих корпусів
Перші досягнення історичного закладу Мангеттена не змусили себе довго чекати, адже вже у 1767-му році було офіційно відкрито першу американську медичну школу саме в стінах цього коледжу. Результат цього неймовірного досягнення складно оцінити сповна: у навчальному закладі боро з’явилась унікальна можливість здобути ступінь доктора медицини на рівні фахівців Сполучених Штатів!
Королівський коледж занепав у період війни за незалежність США. 1776-го року навчальний заклад був змушений зачинити свої двері, відновивши набір учнів для здобуття освіти лише через вісім років, у 1784-му році. Незважаючи на тривалу перерву, “освітня перлина” Мангеттена продовжувала відігравати значну роль у суспільному та громадському житті не лише міста, а й всієї країни. Заклад був пов’язаний, зокрема, з видатними історичними особистостями, які були учнями Королівського коледжу та змогли досягти значного успіху у власній кар’єрі. Студенти у минулому, вони ставали визначними політиками Сполучених Штатів.
Повторне відкриття та глобальні зміни в коледжі
Повторне відкриття коледжу, як вже було згадано раніше, відбулося у 1784-го році: заклад знов відкрив свої двері, аби набрати чергових студентів. Серед значних змін, що сталися в порівнянні з довоєнним періодом, варто відмітити зміну назви – так, “Королівський” було змінено на “Колумбійський”. Безумовно, це стало черговим символом патріотичних та запальних американців, які бажали жити у незалежній країні та бути вільною нацією.
Також варто зазначити, що був змінений менталітет закладу. Так, традиційний спосіб навчання студентів коледжу був змінений на новий, більш поширений метод: замість закритої форми надання знань, учні денної форми навчання найчастіше проживали саме вдома або заселялись недалеко від меж Мангеттена. Стали помітними зокрема й предметні відмінності – вчителі коледжу стали приділяти більше уваги питанням релігії та економіки, а також географії та історії. Безперечно, такі зміни стали одним із численних наслідків війни за незалежність США.
В період кінця XIX століття, а саме у 1880-х та 1890-х роках, почалася запроєктована Сет Лоу університизація Колумбійського коледжу. Ось що це значить: Сет Лоу, президент навчального закладу, наголосив на важливості ідеалу університету, якому мають підпорядковуватися фрагментовані федерації автономних і конкуруючих шкіл при центральному управлінні.
В період 1930-х років, безпосередньо до Другої світової війни, Колумбійський університет продовжував свій активний розвиток – заклад щорічно набирав деяку кількість нових учнів, паралельно також випускаючи студентів останнього курсу. Залишаючи університет Мангеттена, учні випускаються зі знаннями таких видатних викладачів, як Жака Барзуна, Пола Лазарсфельда, Марка Ван Дорена, Лайонела Тріллінга та багатьох інших. Ґрунтовна основа, яку вони надають, дозволить студентам досягти нових вершин у власній кар’єрі.
Внутрішнє життя Колумбійського університету
Варто зазначити й те, що Колумбійський університет, на чолі з шановними особистостями, також проводить власні унікальні дослідження на різноманітні тематики. Такі перші роботи почалися ще у 1940-х роках: І. А. Рабі, Енріко Фермі та Полікарп Куш активно розвивали фізичний факультет університету. Новий досліджений матеріал з’являвся у особистих посібниках вчителів, які видавалися кожному студенту навчального закладу. Також, 1946-го року був затверджений розвиток закладу у напрямі науки та економіки, адже того року заснували та відкрили для учнів нову сферу – “Школа міжнародних відносин”. У 1940-х роках Сполученими Штатами ширилася наука усної історії, саме тому в Колумбійському університеті також зародився рух у цьому напрямі.
Дещо треба сказати і про кризу 1960-х років. Так, цей навчальний заклад в той період часу зіткнувся з численною кількістю суспільних проблем, в тому числі через воєнні події у В’єтнамі. Войовничий рух ширився і територіями п’яти боро Нью-Йорка – зокрема, у Мангеттені опозиціонери гуртувалися поруч з великими інфраструктурними об’єктами. В ході таких подій, понад однієї тисячі протестантів-студентів зайняли та тривалий час блокували корпуси Колумбійського університета, привертаючи увагу всієї країни до кризових подій в світі.
Ці події призвели до скасування запланованого будівництва спортзалу в Морнінгсайд-парку, фактичного призупинення внутрішнього життя у Колумбійському навчальному закладі (поки ситуація із протестантами не покращилась). Деякі різкі зміни в політичному плані країни, звичайно, негативно впливали на університет, однак криза того періоду залишилася лише в історичних хроніках.
Вже у більш сучасний період часу, можна підсумувати результати роботи Колумбійського університету Мангеттена: по-перше, протягом років функціонування він переживав як значне пожвавлення та сплеск ентузіазму в усіх факультетах, так і кризові періоди. Під час перебування на посаді президента Майкла Соверна у 1980-х роках було завершено будівництво значної кількості нових об’єктів, і цей імпульс розвитку продовжився вже під керівництвом президента Джорджа Руппа, який вступив на посаду в 1993-му році.
Колумбійський університет продовжує свій розвиток: наприклад, у 1994-му році була спроєктована та узгоджена програма будівництва загальною вартістю до 650 мільйонів доларів США. Зводження нових внутрішніх структур, відновлення історичних споруд, відкриття нових можливостей для студентів – все це можна сказати про будівельну програму 1994-го року.