Як і чому з’явилась Нью-Йорська публічна бібліотека Стівена А. Шварцмана

Ця історія про одну з найвідоміших та найбільших бібліотек у світі. Вона вражає не тільки своєю красою та величчю, але й величезним внутрішнім наповненням. Мова йтиме про Нью-Йоркську публічну бібліотеку Стівена А. Шварцмана. Про це далі на manhattan1.one.

Заснування

Нью-Йоркська публічна бібліотека Стівена А. Шварцмана – це головна бібліотека в системі Публічних бібліотек Нью-Йорка (New York Public Library). Знаходиться вона в Мангеттені на 5-й авеню. Ця бібліотека відома своїми надзвичайними історичними колекціями та загальнодоступністю. 

Ця всім відома споруда взяла свої витоки з кінця XIX століття. Людиною, яка посприяла створенню цієї величної будівлі, був американский губернатор Семюел Дж. Тілден, який перед своєю смертю заповів близько 2,4 млн доларів на створення публічної безоплатної загальнодоступної міської бібліотеки. На той період в місті було лише дві авторитетні бібліотеки “Ленокса” та “Астора”, які, до того ж, були платними. Велика кількість людей просто не мала доступу до книг, тому, пожертва Тілдена була дуже важливим кроком для американського народу. 

Після смерті Семюел Дж. Тілден було прийняте рішення об’єднати ці дві бібліотеки, створивши одну. Для будівництва обрали місце вздовж 5-ї авеню між 40-ю та 42-ю вулицями на місті Кротонського резервуару. Директором майбутньої бібліотеки став видатний бібліотекар XIX століття Джон Шоу Біллінгс. Саме він згодом і запропонував проєкт майбутньої будівлі, який став основою сучасної бібліотеки. Після рядку конкурсних проєктів, була обрана архітектурна компанія “Carrere and Hastings”, яка в подальшому і займалася остаточним проєктуванням та будівництвом Нью-Йоркської публічної бібліотеки під керівництвом Джона Мервіна Карера та Томаса С. Гастінгса. 

Будівництво

Процес будівництва виявився не простим. Цілих два роки будівельники витратили тільки на демонтаж резервуару та підготовку майданчика. Урочисто перший наріжний камінь було покладено в 1902 році. Подальша робота просувалася повільно, проте досить впевнено. У 1903 році було закінчене будівництво підвалу, у 1904 році завершили роботи над першим поверхом, у 1905 році були встановлені колони та почалися роботи над дахом. Вже до кінця 1906 року дах було закінчено й далі розпочалися п’ятирічні внутрішні роботи. Офіційне відкриття філійної “Нью-Йоркської публічної бібліотеки” відбулося 23 травня 1911 року. На урочистій церемонії відкриття були присутні президент Вільям Говард Тафт, губернатор Джон Олден Дікс, мер Вільям Дж. Гейнор, а також ще 15 тис. гостей. Вже наступного дня бібліотека відкрила свої двері для відвідувачів. Цього дня завітало близько 50 тис. гостей, а протягом наступного тижня кількість відвідувачів налічувала вже близько 250 тис. осіб. 

Дещо про будівлю

Нью-Йоркська публічна бібліотека має 390 футів (120 м) по осі північ-південь та 270 футів (82 м) по осі захід-схід. Сама споруда була побудована у стилі “Beaux-Arts” та майже вся виконана з мармуру. До речі, це була найбільша мармурова споруда на той час у Сполучених Штатах Америки. Нижня частина стін зроблена з граніту, також на побудові розташовані бронзові вікна, двері, решітки, світильники тощо. Мармуровий фасад будівлі містить вишукані деталі, а вхід на п’яту авеню оточений парою кам’яних левів, які надають неабиякого шарму. Загалом, площа будівлі становила 115 тис. квадратних футів, або ж 10 700 м/кв. Всередині побудови знаходилась головна читальна зала, розміром в 78/ 297 футів, або ж 24/ 91 м. Крім цього, в приміщенні знаходились: вестибюль, гардеробна , циркулююча бібліотека , газетна кімната та кімната для дитячих книг, галерея “Wachenheim”, бібліотечний магазин, освітній центр “Bartos” та “Gottesman Hall”, кабінети наглядачів, бібліотека для сліпих, кімната періодичних видань “Wallace”, виставковий зал “Gottesman”, галерея Джил Купін Роуз, зал Ротонда Макгроу, зона довідкових стійок тощо. Проте головною особливістю цієї бібліотеки є непублічні стеки, які розміщені під головною читальною залою та є недоступними для загалу. Ці стоки вміщують більше 3 млн книг. Першочергово книги звідти підіймали за допомогою електричного підйомника до читальних залів. 

Подальша діяльність

В подальшому нова міська бібліотека набувала ще більшої популярності. Туди приходило близько 1000 людей на годину. Найбільше в ті часи люди цікавилися книгами з економіки, американської та англійської літератури, а в період Першої світової війни – книгами на географічну тематику. Починаючи з 1928 року публічною бібліотекою користувалося вже 4 мільйони людей на рік, показник збільшився вдвічі, в порівнянні з раннім періодом.

Починаючи з 1970 року й до кінця десятиліття публічна бібліотека зазнала складних часів. Це було зумовлено складним фінансовим положенням. 

У 1981 році новим президентом “Нью-Йоркської публічної бібліотеки” став американський вчений-педагог Вартан Грегоріан. У цей період було здійснено ряд ремонтних робіт та робіт з розширення приміщення. Тоді додали понад 120 тис. квадратних футів (11 000 м/кв ) місця для зберігання та 84 милі (135 км) книжкових полиць під Брайант-парком. Тепер приміщення могло вмістити близько 3,2 млн книг. Реконструкція закінчилася у 1992 році. 

З 2007 року по 2011 рік була здійснена велика реставрація Нью-Йоркської публічної бібліотеки. Це відбулося завдяки подарунку бізнесмена Стівена А. Шварцмана у розмірі 100 млн доларів. Згодом бібліотека була названа в його честь. 

More from author

Історія Крайслер-Білдінг і підприємця, який його профінансував

Крайслер-Білдінг – один із найвідоміших хмарочосів Мангеттена, збудований за гроші автомобільного магната Волтера Крайслера. Це історія на manhattan1.one присвячена будівлі й людині, яка вирішила...

Історія банкіра Джона Пірпонта Моргана

Джон Пірпонт Морган – американський банкір і фінансист 19-го–початку 20 століття, який сформував правила великого бізнесу в США. Його ім’я пов’язують із появою гігантських...

Приватні репетитори Мангеттена: закономірності, які варто знати батькам

Мангеттен давно перетворив приватне репетиторство на окрему освітню територію з власними правилами гри. Тут індивідуальні заняття – звичний інструмент для охочих тримати темп: батьків...
...