Коледж Барнард у Мангеттені (боро Нью-Йорка) є безумовно видатним навчальним закладом в місті. Свою славу він набув завдяки унікальному освітньому процесу, адже головним аспектом Барнардського коледжу є надання права на здобуття освіти як жінкам, так і чоловікам. Про те, як цей коледж став “другим домом” для видатних випускників та через що пройшов він – читайте далі на manhattan1.one.
Коріння цього навчального закладу почало розростатися ще у 80-х роках XIX століття. Саме в той період часу, а саме 1889-го року, в місті відчинив свої двері справді важливий коледж, адже він надавав унікальну можливість жінкам здобувати освіту на одному рівні з чоловіками. Коледж було названо на честь Фредеріка Барнарда, 10-го президента Колумбійського університету. Чому саме він? Саме цей чоловік став прообразом довготривалої, проте безуспішної боротьби за допуск жінок до Колумбії.
Однак, вирішальна роль у створенні окремого закладу освіти для жінок лягла на плечі Енні Натан Мейєр. Вона – відома письменниця і студентка, яка тривалий період часу боролася за допуск до навчання жінкам у Нью-Йорку. Її громадська петиція, що знайшла свою підтримку серед жінок, які також потерпали від освітньої проблеми, була подана на розгляд до опікунської ради при університеті. Влада Нью-Йорка, безумовно, не могла просто проігнорувати нагальне питання жіночої освіти, тож вже через два роки Барнардський коледж відкрив свої двері.
Відкриття у 1889-му році
Як вже було згадано раніше, свої двері коледж Барнарду відкрив наприкінці XIX століття (1889-й рік). Функціонувавши на Медісон-авеню, у головному корпусі одночасно могли викладати до 6 педагогів, які навчали відносну невелику кількість жінок (загалом до 40). Варто зазначити, що Колумбійський університет та коледж Барнарду часто співпрацювали між собою: вчителі одного навчального закладу могли викладати в іншому, відбувалося періодичне доповнення матеріальної бази, покращувалася освітня програма.
Після переїзду університету Колумбії до центральних районів Мангеттена, керівники коледжу також прийняли рішення щодо переміщення. Було узгоджено наступний план: спочатку обговорювалася доцільність переїзду, потім обиралася відповідна ділянка, наприкінці вона купувалася. 1903-го року до складу Барнарду увійшла ділянка загальною площею до одного акру, куди корпуси коледжу і переїхали.
Завдяки вже раніше згаданій надзвичайно тісній співпраці між закладами Колумбії та Барнардом, студентки жіночого коледжу мали унікальну можливість навчатися за глобальною матеріальною базою Колумбійського університету (на той час він існував вже понад століття, адже був заснований 1754-го року).
Станом на 1896-й рік, всі корпуси коледжу Барнард розташовувалися в стінах “Мілбанк-Холі”, або “Брінкергофф”. Це перша збудована будівля на території кампусу, яка вміщувала в собі всі важливі структури навчального закладу. Сучасний Мілбанк – це важливий вузол, “серце” Барнарду, адже в стінах цієї будівлі відбувається не лише адміністративна, але й навчальна робота. Численна кількість відділень всередині займається удосконаленням, оновленням та безпосереднім керуванням процесів коледжу.
Видатні випускники, які колись були студентами цього навчального закладу, завжди зі сльозами на очах згадують свої студентські роки, проведені в кампусі Барнарду. Тут на кожну ученицю впливає сумісне проживання із іншими в гуртожитку: побудовані приблизно наприкінці XIX та початку XX століття, атмосфера студентства тут просто неймовірна. Гуртожитки були побудовані та обладнані за сучасними стандартами, тож студентки проживали свої роки в чудових умовах та комфорті. Пізніше були побудовані додаткові гуртожитки, тож місць вистачало на кожного охочого навчатися та проживати в “Барнардському містечку”.
Центр здобуття матеріальної бази
Варто зазначити, що на території кампусу цього коледжу є своєрідний центр здобуття матеріальної бази – це такий куточок, в якому кожна студентка може вдосконалювати власні навички, читати додаткову літературу, конспектувати матеріал та загалом проводити свій вільний час. Назва його – “Центр Діана”, що розташований недалеко від “Барнард-Холл”.
Такий центр для вдосконалення своїх знань був споруджений та повністю обладнаний у 2010-му році. Тут жінки не лише проводять інтелектуальне життя в коледжі, але й беруть участь у розвʼязанні соціальних питань Барнарду. Студентки періодично отримують запрошення на участь у проведенні загальних заходів на аудиторію “містечка”.
Дім для видатних випускників
Загалом, коледж Барнард є домівкою для видатних випускників, які стали відомими особистостями Сполучених Штатів. Вже згаданий “Центр Діана” названий саме на честь такої людини: Діана Вагелос була студенткою цього закладу, і випустилась 1955-го року. Образ визначної студентки закріпився в аспектах цього центру – саме тому тут функціонують важливі студентські структури, які підтримують активну соціалізацію учениць.
Коледж Барнарду став другим домом для успішних письменників та акторів, активістів та громадських діячів країни, які є випускниками цього навчального закладу. Нтозаке Шанге, Грета Гервіг, Лорен Грем, Дін Спейд та багато інших – всі вони стали тріумфальними в своїй сфері діяльності. Безумовно, одним із факторів успіху цих особистостей є навчання у коледжі Барнарда, що відіграє важливу роль для кожної студентки (розкриття талантів, активна соціалізація та громадське контактування).
Коледж Барнард пам’ятає кожну свою студентку, особливо тих, які стали відомими на державному чи світовому рівні. Одна з таких (1935-го року випуску) зображена на головному вході до їдальні закладу – Грейс Лі Боггс надихає студенток боротися за свої права, як це робила вона та інші історичні особистості (наприклад, раніше вже згадана Енні Натан Мейєр).
Коледж Барнард часто організовує публічні заходи, до яких запрошуються популярні та видатні люди Сполучених Штатів – вони проводяться у стінах спеціальної аудиторії, залу Барнарда. Також, на всій території кампусу розташовані спеціальні меморіальні дошки – важливі історичні об’єкти нагадують студенткам про унікальну можливість навчатися, за яку боролися історичні особистості, особливо протягом XVIII-XIX століть.
Сучасні аспекти роботи коледжу
Як вже було згадано раніше, коледж розвиває в кожній учениці таланти та соціалізацію. Але Барнард не був би собою, якщо на кампусі не було власних традицій. Так, наприклад: звичай “Big Sub”, що проводиться протягом жовтня місяця, зобов’язує кожну студентку збирати сумісний величезний підводний човен, загальною довжиною до 200 метрів (700 футів)!
Коледж Барнард продовжує розвивати інтелектуальний центр. Нові сучасні бібліотеки, в яких доступна численна кількість літератури, а також унікальне поєднання з новими технологіями – все це створює безмежний простір для студенток щодо здобуття ґрунтовної матеріальної бази. Новозбудовані об’єкти на території кампусу – це сучасні центри комп’ютерних наук, із необхідною для учениць цифровізацією та інновацією.
Соціальний та навчальний простори, громадські центри та центр здобуття матеріальної бази, а також дім для видатних випускників – все це повністю характеризує життя в коледжі Барнард в боро Нью-Йорка, Мангеттені.